Словарь української мови (1924)/рукодайний
◀ рукодаїни | Словарь української мови Р рукодайний |
рукодійник ▶ |
|
Рукода́йний, а, е. Добровольный. Рукодайний слуга. К. Дз. 74.
◀ рукодаїни | Словарь української мови Борис Грінченко Р рукодайний |
рукодійник ▶ |
|
Словарь української мови — Р
рукодайний
Борис Грінченко
1924
Рукода́йний, а, е. Добровольный. Рукодайний слуга. К. Дз. 74.