Словарь української мови (1924)/ружний
| ◀ ружина | Словарь української мови Р ружний |
руїна ▶ |
|
Ру́жний, а, е. Относящійся къ ругѣ, идущій на содержаніе духовенства. Ружна земля.
| ◀ ружина | Словарь української мови Борис Грінченко Р ружний |
руїна ▶ |
|
Словарь української мови — Р
ружний
Борис Грінченко
1924
Ру́жний, а, е. Относящійся къ ругѣ, идущій на содержаніе духовенства. Ружна земля.