Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рубатися
Берлін: Українське слово, 1924

Руба́тися, ба́юся, єшся, гл. Рубиться. Рубайся, дерево, кривеє і правеє. Ном. № 12802. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся. Ном. № 9452.