Словарь української мови (1924)/рубатися
◀ рубати | Словарь української мови Р рубатися |
рубатка ▶ |
|
Руба́тися, ба́юся, єшся, гл. Рубиться. Рубайся, дерево, кривеє і правеє. Ном. № 12802. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся. Ном. № 9452.