Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рубаний
Берлін: Українське слово, 1924

Ру́баний, а, е. Рубленный. Рубаних дров уже трошки зосталося, — треба вже рубати. Ру́бана ра́на. Рана отъ сабли или другого подобнаго рубящаго оружія. Маю я на собі дев'ять ран — рубані широкі, а читирі — стреляні глибокі. АД. I. 258. Ру́баний коло́дязь = Рублений колодязь. Ой в рубанім колодязі.... там дівчина воду брала. Чуб. V. 1184.