Словарь української мови (1924)/рубанець

by Борис Грінченко

◀ рубака

Словарь української мови Борис Грінченко Р рубанець

рубаний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ру́банець, нця, м. 1) Полѣно, отрубокъ. О. 1862. VI. 34. Свічка горить, свічка палає, шмаровоз по підпічку рубанця шукає. Чуб. V. 675. 2) = Праник. Богод. у.