Словарь української мови (1924)/рострубити

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
рострубити
Берлін: Українське слово, 1924

Роструби́ти, блю́, биш, гл. Раструбить, разгласить. Уже рострубили по селу — нехай знають.