Словарь української мови (1924)/ростроюдитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ростроюдитися
Берлін: Українське слово, 1924

Рострою́дитися, джуся, дишся, гл. Воспылать (любовью). Ростроюдився коханням до дівки гарної насправжки. Полт. г.