Словарь української мови (1924)/роспукуватися

by Борис Грінченко

◀ роспукнутися

Словарь української мови Борис Грінченко Р роспукуватися

роспурхатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роспу́куватися, куюся, єшся, гл. = Роспукатися. ЗОЮР. II. 77. Г. Барв. 222. А дівчина, справді, як та квіточка роспукується. МВ. I. 98.