Словарь української мови (1924)/роспрощатися

by Борис Грінченко

◀ роспрощання

Словарь української мови Борис Грінченко Р роспрощатися

роспрягати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роспроща́тися, ща́юся, єшся, гл. Распрощаться, проститься. Роспрощалась душа з тілом. Чуб. V. 741.