Словарь української мови (1924)/роскурюватися
◀ роскурювати | Словарь української мови Р роскурюватися |
роскусити ▶ |
|
Роску́рюватися, рююся, єшся, сов. в. роскури́тися, рю́ся, ришся, гл. 1) Раскуриваться, раскуриться. 2) Сильно дымить.
◀ роскурювати | Словарь української мови Борис Грінченко Р роскурюватися |
роскусити ▶ |
|
Словарь української мови — Р
роскурюватися
Борис Грінченко
1924
Роску́рюватися, рююся, єшся, сов. в. роскури́тися, рю́ся, ришся, гл. 1) Раскуриваться, раскуриться. 2) Сильно дымить.