Словарь української мови (1924)/розґедзґатися
| ◀ розгуторитися | Словарь української мови Р розґедзґатися |
роздабарювати ▶ |
|
Розґе́дзґатися, ґаюся, єшся, гл. 1) Разбѣгаться, мечась подъ вліяніемъ боли отъ укусовъ насѣкомыхъ (о четверон. животныхъ). 2) Расшалиться, раскапризничаться. 3) Разсердиться. Грицько дуже розґедзґався. Волч. у.