Словарь української мови (1924)/розімчатися
| ◀ розімчати | Словарь української мови Р розімчатися |
розім'яти ▶ |
|
Розімча́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Разнестись. Такая розімчалась чутка в народі, в городі, в полках. Котл. Ен.
| ◀ розімчати | Словарь української мови Борис Грінченко Р розімчатися |
розім'яти ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розімчатися
Борис Грінченко
1924
Розімча́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Разнестись. Такая розімчалась чутка в народі, в городі, в полках. Котл. Ен.