Словарь української мови (1924)/розімчати
| ◀ розімнятися | Словарь української мови Р розімчати |
розімчатися ▶ |
|
Розімча́ти, чу́, чи́ш, гл. Разнести быстро. Як усі господарюватимуть, то й господарство моє рознесуть чисто. Так і золоту гору розімчать. МВ. I. 10.