Словарь української мови (1924)/розчинятися

by Борис Грінченко

◀ розчиняти

Словарь української мови Борис Грінченко Р розчинятися

розчислити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розчиня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. розчини́тися, ню́ся, нишся, гл. 1) Отворяться, отвориться. Коли се розчинились двері. Левиц. I. 324. 2) О ящерицахъ; разрѣшиться отъ бремени. Ящурка розчинилась. Чуб. I. 65.