Словарь української мови (1924)/розчепірити

by Борис Грінченко

◀ розчепити

Словарь української мови Борис Грінченко Р розчепірити

розчепіритися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розчепі́рити, рю, риш, гл. Растопырить. Жаби розчепірили ноги як крила. Левиц. I. 121.