Словарь української мови (1924)/розчепити

by Борис Грінченко

◀ розчепаритися

Словарь української мови Борис Грінченко Р розчепити

розчепірити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розчепи́ти, ся. См. Розчіплювати, ся.