Словарь української мови (1924)/розумець

< Словарь української мови (1924)

◀ розумаха

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розумець

розуміння ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Розуме́ць, мця́, м. Умникъ. Бач, який найшовся розумець. Черниг.

II. Розуме́ць, мцю, м. Ум. отъ розум.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/розумець&oldid=486069