Словарь української мови (1924)/розсудець

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розсудець
Берлін: Українське слово, 1924

Розсу́дець, дця, м. Разлучающій, ссорящій сплетнями? См. Розсудити 3. Бог дасть судця, а чорт розсудця. Ном. № 7381.