Словарь української мови (1924)/розстібатися

by Борис Грінченко

◀ розстібати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розстібатися

розстогнатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розстіба́тися, ба́юся, єшся, сов. в. розстебну́тися, ну́ся, нешся, гл. Разстегиваться, разстегнуться. Синій жупан розстебнувся. Левиц. I. 240.