Словарь української мови (1924)/розсипати
| ◀ розсип | Словарь української мови Р розсипати |
розсипатися ▶ |
|
Розсипа́ти, па́ю, єш, сов. в. розси́пати, плю, плеш, гл. Разсыпа́ть, разсы́пать. Породила мене мати на біду, розсипала м орішеньки на льоду. Чуб. V. 11. Розсипала я на його чимало карбованчиків. Левиц. Пов. 348.