Словарь української мови (1924)/розсилати

by Борис Грінченко

◀ розсердитися

Словарь української мови Борис Грінченко Р розсилати

розсип ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розсила́ти, ла́ю, єш, сов. в. розісла́ти, шлю́, леш, гл. Разсылать, разослать. От десь мої воли пропали! Шукаю сам і хлопців розіслав і найти не можна. Ном. № 14052. Дрібні листи писала, по губернях розсилала. Чуб. V. 978.