Словарь української мови (1924)/розорити
◀ розорва | Словарь української мови Р розорити |
розорювати ▶ |
|
Розори́ти, ся. См. Розоряти, ся.
◀ розорва | Словарь української мови Борис Грінченко Р розорити |
розорювати ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розорити
Борис Грінченко
1924
Розори́ти, ся. См. Розоряти, ся.