Словарь української мови (1924)/рознімити
| ◀ рознімати | Словарь української мови Р рознімити |
розноперий ▶ |
|
Розніми́ти, млю́, ми́ш, гл. Возвратить нѣмому способность говорить. Соломон був німий.... А Пречиста Діва почала просити Господа Бога, шоби.... його рознімив. Гн. II. 230.