Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розмитий
Берлін: Українське слово, 1924

Розми́тий, а, е. 1) Размытый. 2) Вони́ між собо́ю не розми́та вода́. — Они межъ собой очень дружны. Ном. № 9525.