Словарь української мови (1924)/розмиритися
◀ розмир | Словарь української мови Р розмиритися |
розмисл ▶ |
|
Розмири́тися, рю́ся, ришся, гл. Разсориться.
◀ розмир | Словарь української мови Борис Грінченко Р розмиритися |
розмисл ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розмиритися
Борис Грінченко
1924
Розмири́тися, рю́ся, ришся, гл. Разсориться.