Словарь української мови (1924)/розмаїтий
◀ розмаїти | Словарь української мови Р розмаїтий |
розмаїтний ▶ |
|
Розмаї́тий, розмаї́тний, а, е. Разнообразный. Ном. № 11783. Чуб. I. 176. Вуін пише листи розмаїті. Грин. III. 243. Було в барилах ренське розмаїте. Мкр. Н. 31. У справника все розмаїтний народ: у того шапка черкеська, а в того сива, той у жупані, а той у свиті. Лебед. у.