Словарь української мови (1924)/розмаїти
| ◀ розмазчити | Словарь української мови Р розмаїти |
розмаїтий ▶ |
|
Розмаї́ти, маю́, ї́ш, гл. Разнообразить. А ви вже бо жирно хочете, — щоб чотирі сорочки та й розмаїть, щоб неоднакові були. — Як це, діду розмаїть? — Так, щоб одна на одну не схожа була шитвом. Лебед. у.