Словарь української мови (1924)/розлучатися
| ◀ розлучати | Словарь української мови Р розлучатися |
розлучення ▶ |
|
Розлуча́тися, ча́юся, єшся, сов. в. розлучи́тися, чу́ся, чишся, гл. Разлучаться, разлучиться. Лучче було не любиться, ніж тепера розлучиться. Нп.