Словарь української мови (1924)/розлупити

by Борис Грінченко

◀ розлупатися

Словарь української мови Борис Грінченко Р розлупити

розлуплювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розлупи́ти, ся. См. Розлуплювати, ся.