Словарь української мови (1924)/розлупатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розлупатися
Берлін: Українське слово, 1924

Розлу́патися, паюся, єшся, гл. Продрать глаза (послѣ сна). Поки встане та начухається та розлупається та роздивиться, а робота стоїть. Херс. у.