Словарь української мови (1924)/розлупатися
◀ розлука | Словарь української мови Р розлупатися |
розлупити ▶ |
|
Розлу́патися, паюся, єшся, гл. Продрать глаза (послѣ сна). Поки встане та начухається та розлупається та роздивиться, а робота стоїть. Херс. у.