Словарь української мови (1924)/розломлюватися

by Борис Грінченко

◀ розломлювати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розломлюватися

розлук ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розло́млюватися, лююся, єшся, сов. в. розломи́тися, млю́ся, мишся, гл. Разламываться, разломиться.