Словарь української мови (1924)/розломити

by Борис Грінченко

◀ розложитися

Словарь української мови Борис Грінченко Р розломити

розломлювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розломи́ти, ся. См. Розломлювати, ся.