Словарь української мови (1924)/роззути

by Борис Грінченко

◀ роззумбелати

Словарь української мови Борис Грінченко Р роззути

роззява ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роззу́ти, ся. См. Роззувати, ся.