Словарь української мови (1924)/роззуватися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роззуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Роззува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. роззу́тися, зу́юся, єшся, гл. Разуваться, разуться, снимать, снять обувь. Ном. № 13712. Розуйся бо з чобіт! Лебед. у.