Словарь української мови (1924)/роззнавати
| ◀ роззлоститися | Словарь української мови Р роззнавати |
роззнаватися ▶ |
|
Роззнава́ти, наю́, є́ш, сов. в. розізна́ти, на́ю, єш, гл. Разузнавать, разузнать, развѣдывать, развѣдать. Мнж. 73. Роззнавай мене, роспитуй про мене, може таки про мене що небудь і добре почуєш. Кв. I. 35. Куди до пекла мандрувати щоб розізнати, роспитати, бо в пекло стежки він не знав. Котл. Ен.