Словарь української мови (1924)/роззлоститися
◀ роззіхатися | Словарь української мови Р роззлоститися |
роззнавати ▶ |
|
Роззло́ститися, щуся, стишся, гл. Разозлиться, разсердиться. Гн. II. 32. Вони сі посварили і як сі дочка роззлостила те й ударила матір. Гн. II. 255.