Словарь української мови (1924)/розжовувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розжовувати
Берлін: Українське слово, 1924

Розжо́вувати, вую, єш, сов. в. розжува́ти, жую́, є́ш, гл. 1) Разжевывать, разжевать. Розжуй та ще й у рот положи. Ном. № 6407. 2) Обдумывать, обдумать, сообразить. Що маєш казати, то попереду розжуй. Ном. № 12873.