Словарь української мови (1924)/роздоймити

by Борис Грінченко

◀ роздоїтися

Словарь української мови Борис Грінченко Р роздоймити

роздол ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роздойми́ти, млю́, меш, гл. = Роздіймити = Розняти. Злапав його за шию руками і так моцно руки затис, пальці поза пальці, що той.... роздоймити їх не міг. Гн. II. 111.