Словарь української мови (1924)/роздмухувати
◀ роздмухати | Словарь української мови Р роздмухувати |
роздобича ▶ |
|
Роздму́хувати, хую, єш, гл. = Роздмухати. Почала носити покришку по хаті, роздмухуючи жар. Левиц. I. 72. Помсту роздмухуєте в огняних серцях. К. ПС. 96.