Словарь української мови (1924)/роздмухати
◀ роздлубати | Словарь української мови Р роздмухати |
роздмухувати ▶ |
|
Роздмуха́ти, ха́ю, єш, сов. в. роздму́хати, хаю, єш, одн. в. роздмухну́ти, ну́, не́ш, гл. Раздувать, раздуть.
◀ роздлубати | Словарь української мови Борис Грінченко Р роздмухати |
роздмухувати ▶ |
|
Словарь української мови — Р
роздмухати
Борис Грінченко
1924
Роздмуха́ти, ха́ю, єш, сов. в. роздму́хати, хаю, єш, одн. в. роздмухну́ти, ну́, не́ш, гл. Раздувать, раздуть.