Словарь української мови (1924)/роздмухати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роздмухати
Берлін: Українське слово, 1924

Роздмуха́ти, ха́ю, єш, сов. в. роздму́хати, хаю, єш, одн. в. роздмухну́ти, ну́, не́ш, гл. Раздувать, раздуть.