Словарь української мови (1924)/роздирати
◀ роздиматися | Словарь української мови Р роздирати |
роздиратися ▶ |
|
Роздира́ти, ра́ю, єш, сов. в. розде́рти, деру́, ре́ш, гл. 1) Разрывать, разорвать, раздирать, разодрать. Розідрав сорочку. 2) Растерзывать, растерзать. Чорти роздерли батька. Рудч. Ск. I. 70. Хорти.... роздеруть. Ном. № 12574.