Словарь української мови (1924)/роздиматися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роздиматися
Берлін: Українське слово, 1924

Роздима́тися, ма́юся, єшся, сов. в. розду́тися, зідму́ся, мешся, гл. Раздуваться, раздуться. Пузирь зараз почне роздиматься. Дещо. Нехай дметься, аж розідметься. Ном. № 2507. Роздувся як ковальський міх. Ном. № 3377.