Словарь української мови (1924)/роздзявлятися

by Борис Грінченко

◀ роздзявляти

Словарь української мови Борис Грінченко Р роздзявлятися

роздзяпити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роздзявля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. роздзя́витися, влюся, вишся, гл. 1) Разѣваться, разинуться. 2) Разверзаться, разверзнуться. Стенув ти землю — розступилась, роздзявились безодні ями. К. Псал. 136.