Словарь української мови (1924)/роздвоїти

by Борис Грінченко

◀ роздвій

Словарь української мови Борис Грінченко Р роздвоїти

роздвора ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роздвої́ти, ся. См. Роздвоювати, ся.