Словарь української мови (1924)/роздвоювати
◀ роздвора | Словарь української мови Р роздвоювати |
роздвоюватися ▶ |
|
Роздво́ювати, дво́юю, єш, сов. в. роздвої́ти, двою́, ї́ш, гл. Раздваивать, раздвоить.
◀ роздвора | Словарь української мови Борис Грінченко Р роздвоювати |
роздвоюватися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
роздвоювати
Борис Грінченко
1924
Роздво́ювати, дво́юю, єш, сов. в. роздвої́ти, двою́, ї́ш, гл. Раздваивать, раздвоить.