Словарь української мови (1924)/роздвоюватися

by Борис Грінченко

◀ роздвоювати

Словарь української мови Борис Грінченко Р роздвоюватися

роздебендювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роздво́юватися, дво́ююся, єшся, сов. в. роздвої́тися, двою́ся, ї́шся, гл. 1) Раздваиваться, раздвоиться. Левиц. Пов. 261. 2) Раскрываться, раскрыться на двѣ стороны. Ворітечка двійненькі, роздвойтеся! Чуб. V. 776.