Словарь української мови (1924)/розгрішення
◀ розгрішати | Словарь української мови Р розгрішення |
розгромаджувати ▶ |
|
Розгріше́ння, ня, с. Разрѣшеніе грѣховъ. Яка ісповідь, таке й розгрішення. Ном. № 7115.
◀ розгрішати | Словарь української мови Борис Грінченко Р розгрішення |
розгромаджувати ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розгрішення
Борис Грінченко
1924
Розгріше́ння, ня, с. Разрѣшеніе грѣховъ. Яка ісповідь, таке й розгрішення. Ном. № 7115.