Словарь української мови (1924)/розгнівити
| ◀ розгніватися | Словарь української мови Р розгнівити |
розгнівитися ▶ |
|
Розгніви́ти, влю́, ви́ш, гл. = Розгнівати. Чим я тебе, моя матінко, розгнівила? Мил. 194. Розгнівить старшину! як то можна?.... та він тобі й зуби повибива. Канев. у.