Словарь української мови (1924)/розгніватися
| ◀ розгнівати | Словарь української мови Р розгніватися |
розгнівити ▶ |
|
Розгні́ватися, ваюся, єшся, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Чого, милий, росердився, чого розгнівався? Чуб. V. 830.
| ◀ розгнівати | Словарь української мови Борис Грінченко Р розгніватися |
розгнівити ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розгніватися
Борис Грінченко
1924
Розгні́ватися, ваюся, єшся, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Чого, милий, росердився, чого розгнівався? Чуб. V. 830.