Словарь української мови (1924)/розгвинтити
◀ розгвалтуватися | Словарь української мови Р розгвинтити |
розгвинчувати ▶ |
|
Розгвинти́ти. См. Розгвинчувати.
◀ розгвалтуватися | Словарь української мови Борис Грінченко Р розгвинтити |
розгвинчувати ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розгвинтити
Борис Грінченко
1924
Розгвинти́ти. См. Розгвинчувати.